Як налаштувати дитину на підготовку домашнього завдання?

 Як налаштувати дитину на підготовку домашнього завдання?

Актуально... Чи не так?)

Минуло літо. 

І маємо адаптовуватися до звичних реалій шкільного життя у військовому стані. 

Проте, крім звичної адаптації до шкільного навчання у багатьох зараз відбувається процес адаптації до нового колективу. 

А ми, дорослі, відповідальні за комфортне навчальне середовище наших дітей. 

Саме тому пробуємо розібратися з тим, як максимально оптимізувати процес виконання уроків.

1️⃣ Під час підготовки важливо відкласти ґаджети з поля зору.

2️⃣ Для розуміння обсягу роботи складіть разом з дитиною план підготовки уроків. Нехай школяр відчує свою самостійність в тому, з якого предмету/завдання йому краще почати, а яким завершити роботу.

3️⃣ Заплануйте невеликі перерви, в яких дитина зможе переключитися. Однак організуйте їх чітко обмеженими в часі, щоб вивчення уроків не тривало цілий вечір.

4️⃣ Визначте дедлайн, який позначить час завершення підготовки домашнього завдання. Дитина зможе спланувати заняття своїми справами.

5️⃣ Дотримуйтеся графіку та режиму. Організм дитини адаптується і буде налаштовуватися на навчальну діяльність у визначений час.

6️⃣ Розвивайте самостійність! Уникайте бажання допомогти/зробити швидше у ситуаціях, де дитина може справитися сама.

7️⃣ Замість глобального контролю можна спробувати варіант нотаток-нагадувань з інструкціями або підказками, які можуть бути в полі зору.

8️⃣ Не чіпляйте дитині ярликів типу «лінтюх», «дурень», «невдаха». Дитині легше відповідати озвученому стандарту, ніж доводити протилежне.

9️⃣ Якщо дитина потребує підтримки — дайте її. Це можна зробити, для прикладу, словами: «Скоро в тебе все вийде без моєї допомоги», «В тебе класно виходить» або «Ти молодець».

🔟 Уникайте крику та сварок. Нічого іншого, крім страху перед помилкою це не дасть. Помилятися і виправляти помилку —  найуспішніший шлях до засвоєння інформації.

1️⃣1️⃣ Фізична активність, повноцінне харчування, достатньо сну — союзники у продуктивності дитини. Подбайте про це!

1️⃣2️⃣ Демонструйте щиру цікавість. Тому що мотивація ґаджетами за виконану домашню роботу або грішми за хорошу оцінку знецінює процес навчання та здобування знань як такий. А коли дитина із захватом ділиться здобутими фактами, а дорослому щиро цікаво — це саме та родзинка, яка змусить дитину бути допитливою.

Фахівці Благодійний фонд «Рокада» Рівне щиро бажають усім учасникам навчального процесу легких уроків 🤓

© Анна Романик

Інтернет-залежність

 Дитина тікає в світ комп'ютера / інтернету. Як її повернути?

Інтернет-залежність: що це?

Щоб зрозуміти цей термін - акцент слід зробити на слові залежність. Як зазначено в психологічному словнику, залежність - це нав'язлива потреба здійснювати певні дії, незважаючи на несприятливі наслідки. Тобто, дитина вже не контролює себе. У неї є об'єкт - комп'ютер / інтернет / гра і їй нав'язливо потрібно вступити з цим в контакт, щоб стало добре або не так погано.

Дитині в ці періоди все одно на свою реальність. Вона її не відчуває. Вона випадає з неї. Її для неї не існує. Іноді мозок повертається в реальність, щоб задовольнити фізіологічні потреби тіла, а потім знову в «анреал» світ.

Що відчуває така дитина? Найчастіше нічого. Вона перекриває свої почуття. Їй з певних причин стає все одно на них. Вона від них біжить.

Про що вона думає? Вже точно не про реальність, не про відносини з кимось, не про те, що комусь або їй самій може бути погано і не про своє майбутнє. Думки опосередковані комп'ютером / грою / інтернетом.

Наслідки інтернет-залежності:

• Дитина поступово втрачає навички спілкування з реальними людьми

• Мозок дитини звикає отримувати певну стимуляцію від комп'ютера, в реальному світі складно знайти аналоги

• Дитина втрачає зв'язок з членами сім'ї і з усіма, з ким були побудовані відносини до комп'ютера

• Фізіологічні порушення (погіршення зору, викривлення хребта, порушення роботи опорно-рухового апарату і т.д.)

• Погіршується успішність в школі і в інших освітніх установах

• Відсутній поведінковий репертуар, дитина не має в арсеналі гнучкості поведінки в реальному житті, не знає, як реагувати і діяти в тій чи іншій ситуації

• Відсутні знання про свої бажання, можливості, обмеження, про свій емоційний світ і т.д.

Причини інтернет-залежності у дітей

Основна причина: дитині в реальному світі погано, в силу чого вона вибирає один із способів допомогти собі, піти в інший світ.

Інші причини:

• Кожного разу, щоб зайняти дитину або відпочити від видаваного нею шуму, їй пропонувався гаджет

• Коли дитина підходила з якоюсь проблемою, її або висміювали, або лаяли, або не помічали, або частіше вставали на чужу сторону

• Коли дитина виявляла негативні емоції (злилася, дратувалася, ображалася) її лаяли або соромили

• Дитину не вчили заповнювати реальність різними заходами і цікавими процесами

• Дитину рідко хвалять і дуже часто соромлять, лають, висміюють

• Дитину не обмежували в часі при використанні гаджетів

• Дитина бачила, як дорослі весь свій вільний час проводять з гаджетами

• У сім'ї неблагополучна обстановка, батьки лаються між собою, брати знущаються, присутнє непомірне вживання алкоголю і т.д.

• З дитиною не спілкуються по душам, не встановлюють близькі стосунки

• У дитини немає друзів і знайомих дітей, їй нема з ким грати у дворі, або її там кривдять і їй нема до кого звернутися за допомогою

• У дитини мало можливостей проявити себе чи відсутні реальні досягнення

• Можливо у дитини дуже чутлива психіка і для неї не були створені умови в реальності, щоб вона відчувала себе комфортно, внаслідок чого дитина вибирає віртуальний світ

• У дитини є комплекс щодо свого характеру або тіла, що сковує її, не дає бути собою, тоді вона вважає за краще залишатися вдома в комп'ютерному світі

Як зрозуміти: чи залежна моя дитина?

Щоб зрозуміти залежність дитини від комп'ютера, варто просто поспостерігати за нею протягом дня, зробивши акцент на наступних аспектах:

• Дитина сидить за гаджетом більше 3/4 годин поспіль, найчастіше без відриву

• Дитина рідко виходить гуляти

• До дитини рідко приходять друзі, якщо і приходять, то, щоб разом грати в комп'ютер, без нього вони не можуть знайти заняття

• Якщо дитину намагатися розлучити гаджетом, це супроводжується істерикою, образами, погрозами, криками і т.д.

• Дитина частіше вважає за краще грати в комп'ютер, ніж поїхати з сім'єю на прогулянку або на міський захід

• Якщо дитині не нагадати, вона може забути поїсти, забути про особисту гігієну або лягти спати не вчасно

• Коли дитина не за комп'ютером, їй стає нудно, вона не може себе нічим зайняти, стає дратівливою

Як діяти батькам, чия дитина залежна від інтернету / комп'ютера / гри?

Основний спосіб: поліпшити реальність дитини, щоб забезпеч її повернення зі світу мрій і подружитися з дитиною, налагодити контакт

1. Усвідомити і прийняти той факт, що дитина переживає кризу, їй потрібна допомога

2. Щоб повернути дитину в реальний світ - в цей світ слід внести зміни, а це вимагає сил і особливо часу.

3. НЕ МОЖНА: різко і повністю прибирати гаджет з життя дитини, кричати на неї, лаяти її, лякати наслідками, бити, замикати її десь, відвозити кудись насильно, насильно вести до психолога або давати подивитися відео, в якому говоритися про згубність комп'ютерної звички і т.д. Все це посилить основну причину залежності: (дивися параграф причини інтернет залежності)

4. Постаратися знайти сили, час і бажання, щоб допомогти поліпшити реальність дитини, щоб у неї з'явилося бажання повернутися в неї

По суті, потрібно ліквідувати причини залежності, які були вказані вище. А саме:

- вигадувати дитині різні заняття, як вдома, так і поза домом. Водити в різні гуртки, на різні заходи, в різні секції і т.д. Відвідувати разом марафони, фестивалі, конкурси. Вдома вигадувати розваги (настільні ігри, змагання, інтелектуальні квести, розмови по душам, про мрії). Слід урізноманітнити реальність. Все це робиться у вільний час від комп'ютера, а не замість нього, щоб перехід був плавний і м'який, щоб САМА дитина вирішила проводити більше часу поза гаджетами

- частіше хвалити дитину за реальні досягнення (сам помив підлогу, допоміг батькові в гаражі, помив свій велосипед, приготувала сама бутерброд і т.д.) - ( " Як вправно у тебе виходить! Як вміло ти справляєшся з цим. Ти сам навчився? »)

- ввести особистий час на спілкування з дитиною, рано вранці або перед сном. В цей час задавати питання і слухати, менше оцінювати, поправляти, засуджувати. ( «Як провів день? Що хотіла би робити цілий день? Що розлютило сьогодні? Що образило? Що здивувало?»)

-коли дитина приходить з проблемою, батькам  корисно користуватися наступною тактикою: 1) вислухати мовчки 2) озвучити емоції / почуття дитини ( «Ти напевно сильно розлютився на нього? Ти напевно образився? Це можливо тебе засмутило?» або просто «Ти злишся зараз - це помітно! Ти засмутився з цього приводу ») 3) Запитати, а яку допомогу вона хоче від вас. Просто, щоб ви вислухали або щоб порадили що робити. ( «Чим я можу тобі допомогти в цій ситуації?»)

Все це допомагає вибудувати емоційний зв'язок з дитиною, щоб дати її почуттям розкритися. Вона починає відчувати безпеку і прийняття. Швидше за все, вона знову зацікавиться відносинами з батьками, так як вони почнуть частіше приносити їй наснагу.

Важливо мати терпіння на цей процес і дати дитині час на повернення в реальне життя. У більшості випадків, все складається благополучно, якщо батьки усвідомлюють, заради чого вони стараються.

 

Марія Вишнякова

Нижче 100 питань дитині, на які йому буде цікаво відповідати, які дадуть батькам купу нової інформації про дітей і займуть вас всіх досить надовго. Відмінний список, я б сама із задоволенням відповіла на деякі.

 💎Мої діти на запитання «Як справи?» 99 разів зі 100 відповідають «Нормально». Раніше я думала, що справи у них дійсно нормально, а виявилося потрібно по-іншому формулювати питання.

💎Нижче 100 питань дитині, на які йому буде цікаво відповідати, які дадуть батькам купу нової інформації про дітей і займуть вас всіх досить надовго.  Відмінний список, я б сама із задоволенням відповіла на деякі.

 💎1. Ненудні питання замість «Як пройшов твій день?»

 • Яка подія сьогодні була найцікавіша?

 • Що нового ти дізнався за день?

 • Що змусило тебе посміхнутися сьогодні?

 • Хто зробив що-небудь смішне, веселе, дурне?

 • Що здивувало тебе сьогодні?

 • Чи допоміг ти кому-небудь?

 • Хто-небудь зробив щось хороше для тебе?

 • Ти сьогодні пишався собою?  Через що?

 • Тобі було сумно?

 • Що сьогодні було складним або незрозумілим для тебе?

 • У що ти грав сьогодні зі своїми друзями?

 • З ким ти сидів сьогодні за обідом?

 • З ким із однокласників ти хочеш дружити, але поки не дружиш?

 • Хто з твоїх однокласників твоя повна протилежність?

 • Хто з вихователів або вчителів тобі подобається найбільше?  А хто не дуже?

 • Якби ти на один день став учителем, чого б ти навчив своїх однокласників?

 • Що-небудь привело тебе в роздратування?

 • Хто-небудь в цей день поступив з тобою несправедливо?

 • Чи було щось, що тебе збентежило?

 • З чим ти був не згоден сьогодні?

 • Якби сьогоднішній день можна було прожити ще раз, що б ти зробив по-іншому?

 • Що у тебе не вийшло на цьому тижні?  А що вийшло?

💎2. Питання, які розвивають фантазію

 • Якби з неба йшов дощ з їжі, що б ти хотів, щоб це було?

 • На якій тварині ти хотів би покататися: на слоні або на жирафі?

 • Якби ти міг перейменувати кольори, як би ти їх назвав?

 • Якби наша кішка вміла розмовляти, що б вона сказала?

 • Якби ти міг задати питання будь-якій дикій тварині, що б ти запитав?

 • Якби у тебе була своя печера, що було б всередині?

 • З чого можна побудувати стіну, яку неможливо зруйнувати?

 • Яка тварина могла б добре водити машину?

 • Яких винаходів не вистачає світу?

 • Що було б, якби машина часу існувала?

 • Як був би влаштований світ, якби люди не придумали гроші?

 • Якби у тебе була чарівна паличка, які три бажання ти б загадав?

 💎3. Питання про дитину

 • Які 5 слів описують тебе найкраще?

 • Що тобі подобається в собі?  А що ні?

 • Якби ти міг щось змінити в собі, що б це було?

 • Якби на один день можна було стати кимось іншим, ким би ти став?

 • Якби ти був супергероєм, якою силою ти б володів?

 • Якби ти міг поїхати куди завгодно, куди б ти поїхав?

 • Які звуки тобі подобаються?

 • Чого дорослі про тебе не розуміють?

 • Яким був найкращий комплімент, який тобі коли-небудь говорили?

 • Яке зайняття робить тебе щасливим?

 • Яке свято ти любиш найбільше?

 • Як ти дбаєш про інших людей?

 • Що викликає в тебе ніжність?

 • Що ти відчуваєш, коли я обіймаю тебе?

 • Від чого ти можеш заплакати?

 • Що змушує тебе злитися?

 • Що тебе лякає?

 • Що б ти більше хотів вміти: літати, як птах, або плавати, як риба?

 • Якби у тебе був мільйон доларів, на що б ти його витратив?

 • Якби у тебе було достатньо грошей, щоб не працювати, ти б працював чи ні?

 • Якби ти відкрив власний магазин, що б там продавалося?

 • Якби ти писав книгу, про що б вона була?

 • Тобі подобається що-небудь дарувати іншим людям?

 • Яким був би твій ідеальний день?

 • Що ти вмієш робити такого, чого міг би навчити інших?

 • Чому б ще ти хотів навчитися?

 • Яким був найщасливіший / нещасливий момент в твоєму житті?

 • З усіх речей, які ти знаєш, що буде найнеобхіднішим в дорослому житті?

 • Якби ти міг подорожувати в часі і побачив себе три роки тому, яку  б пораду ти собі дав?

 • Чим ти найбільше пишаєшся в житті?

 • Хто з твоїх друзів тобі подобається найбільше?  Чому?

 • Що ти будеш робити, якщо хтось назве  тебе негарним словом?

 • Якби ти зараз виріс і став знаменитим, в чому б ти прославився?

 • Чим ти можеш допомогти комусь вже сьогодні?

 • Якби ти міг провести один день з якоюсь людиною, хто б це був і що б ви робили?

💎4. Питання про життя і устрій світу

 • Що робить людину розумною?

 • Як ти думаєш, що відчувають інші люди?

 • Навіщо ходити в школу?

 • Яким буде життя в майбутньому?

 • Що б ти змінив в цьому світі, якщо б міг?

 • Чи легко бути дитиною?  А дорослим?

 • Як дізнатися, що ти вже подорослішав?

 • Дитина повинна поважати всіх дорослих?

 • Чи потрібно завжди слухатися батьків?

 • Як можна карати дітей і за що?

 • Чи має людина право вкрасти їжу, якщо вмирає від голоду?

 • Чи можна завжди робити те, що хочеться?

 • Навіщо люди брешуть?

 • Чи можна завжди говорити все, що думаєш?

 • Чому люди розлучаються?

 • Чому люди сваряться, хіба не можна обговорити все спокійно?

 • Чому дорослі мало посміхаються?

 • Чому люди курять, якщо це шкідливо?

 • Що таке поганий і гарний настрій?

 • Що треба робити в старості?

 • Що таке душа і де вона знаходиться?

 • Що таке любов?

 • Як зрозуміти, що хтось тебе любить?

 • Чи може любов тривати вічно?

 • Що таке щастя?

 • Чи можна завжди бути щасливим і ніколи не сумувати?

 • Чи можна бути щасливим без грошей?

 • Чому багаті люди не діляться грошима з бідними?

 • Всі люди рівні?

 • Чи можна вважати світ прекрасним, якщо в ньому є війни і голод?

 • Чи можна обійтися без війн?

 • Чи є користь від проблем і труднощів?

 • Чи можна відповісти грубістю людині, який грубий з тобою, або потрібно залишатися ввічливим?

 • Чи можна заздрити?

 • Для чого потрібно мистецтво?

 • Хто визначає, що красиво, а що ні?

 • Чи потрібно приймати свою зовнішність такою, яка вона є?

 • Якби можна було видати закон, яким все в світі повинні були підкорятися, яким би він був?

 • Чи можемо ми міняти свою долю або вона вже визначена?

 • Для чого ми живемо?

З просторів інтернету.

☕️Змістовних вам вечорів і чаювань☕️

❤️В колі друзів теж буде актуально ❤️

©Інна Гошовська

ФРАЗИ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ ТРИВОЖНУ ДИТИНУ

 ФРАЗИ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ ТРИВОЖНУ ДИТИНУ

1. «Що ти відчуваєш? Можеш намалювати це? »

Діти часто не можуть висловити свій стан в словах, і ця недосказанність робить її ще більш обтяжливою. За допомогою фарб або олівців дитина зможе не тільки висловити те, що її хвилює, але і поглянути на свою тривогу зі сторони, зробити її відчутною і трохи менш страшною.

2. «Я люблю тебе. Ти в безпеці"

Тривога змушує дитину відчувати себе беззахисною. Ваші слова про те, що ви поряд і вона в безпеці, особливо важливі в цій ситуації.

3. «Давай уявимо, що ми надуваємо повітряну кулю. Зроби глибокий вдох і дуй, поки я не порахую до п'яти »

Один з вірних способів впоратися з тривогою - вирівняти дихання. Але якщо ви запропонуєте дитині зробити глибокий вдох посеред панічної атаки, ви можете почути у відповідь: «Я не можу». Вам буде легше, якщо ви запропонуєте це в формі гри.

4. «Я хочу, щоб ти повторив за мною:« Я зможу ». Зроби це десять разів »

Цей спосіб використовують марафонські бігуни, щоб подолати «стіну» - почуття безсилля, яке виникає після подолання більшої частини дистанції, коли ресурси організму виявляються на межі.

5. «Чому ти так думаєш?»

Це питання допомагає дитині розкласти темний і лякаючий образ свого занепокоєння на більш прості і ясні деталі. Цей прийом особливо корисний для вже старших дітей, які вже здатні аналізувати свої думки і почуття.

6. «Ми разом! Нам ніхто не страшний »

Відчуття самотності і відокремленості - потужне джерело тривоги. Покажіть дитині, що в думках ви завжди будете з нею, навіть якщо фізично будете далеко.

7. «Якби твої переживання були монстрами (покемонами), як би вони виглядали?»

Надаючи переживанням конкретний образ, ми робимо їх більш конкретними і відчутними. Запропонуйте дитині вигадати своєму «сумуйчику» історію, поговорити з ним. Подумайте разом над тим, як відлякати його, або допомогти.

8. «Давай покладемо твою тривогу на полицю і займемося чимось. Якщо хочеш, потім ми знову візьмемо її »

Тривожні діти часто думають, що їх занепокоєння буде з ними весь час. Спроби переконати дитину не думати про свій стан приведуть до зворотного ефекту. Замість цього запропонуйте їй ненадовго відокремити себе від свого переживання, відійти і розглянути його з безпечної відстані. Це дуже дієва методика.

9. «Це почуття пройде. Давай влаштуємося зручніше і почекаємо »

Коли наше тіло знаходиться в зручному положенні, цей стан передається і розуму. Звичайна ковдра і плед можуть бути прекрасним «заспокійливим».

10. «Давай дізнаємося про це більше»

Тривога подібна темному підземеллю, в кожному кутку якого 

ховається щось страшне. Дайте дитині досліджувати його, але будьте поруч. Задавайте їй питання, направляйте її. Ваша присутність допоможе їй усвідомити на власному досвіді, що «у страха очі великі».

11. «Давай порахуємо до десяти»

Ця проста техніка допомагає відволіктися від тривожних думок. Запропонуйте дитині порахувати що завгодно - годинники на руках у перехожих, зашторені вікна в будинку навпроти або родимки на руці.

12. «Закрий очі. Уяви ... »

Візуалізація - потужна техніка, яка використовується спортсменами для зменшення болю і хвилювання. Запропонуйте дитині пройтися по чарівному лісу з Володаря кілець, Хогвартсу або космічної станції. Запитуйте, що вона бачить, - спонукайте її фантазувати.

13. «Засічи дві хвилини і скажи мені, коли вони пройдуть»

Концентрація на часі також добре допомагає впоратися з тривогою. Спостерігаючи за рухом секундної стрілки, пісочного годинника або електронним таймером, дитина перестає концентруватися на своїх переживаннях.

14. «Мені теж іноді буває страшно / тривожно. Це не дуже й весело »

Емпатія - найсильніший засіб проти страху і почуття невизначеності. Ви також можете поділитися своїми власними спогадами і переживаннями з дитиною, розповісти, як ви переживали тривогу, як вчилися справлятися з нею.

15. «Давай запишемо на цьому аркуші все хороше, що приходить тобі в голову»

Тривога створює «коротке замикання» в областях мозку, відповідальних за логіку. Списки допомагають навести порядок в думках, а позитивні спогади надихають і додають сил.

16. «Скажи мені: що найгірше з того, що може трапитися?»

Мета цієї вправи - допомогти дитині більш усвідомлено уявити, чого вона боїться і чому. Обговоріть, які можуть бути наслідки, як можна відповісти на них. Замість жахливого образу майбутнього у дитини буде чітке уявлення про те, що трапиться щось неприємне, але  таке, що можна виправити.

17. «Що написано в твоїй « уявній хмарі »?»

Якщо ваші діти читають комікси, вони знайомі з білими хмарками, в які художники поміщають слова героїв. Такий незвичайний спосіб міркування допомагає їм відсторонитися від своїх переживань і поспостерігати за своїм станом з безпечної відстані.

18. «Давай пограємо в суд - пошукаємо докази, що хвилюватися нема чого» 

За допомогою цієї гри ви пропонує дитині самій вибудувати собі захист і відповісти на всі можливі випади «внутрішнього критика».

19. «Я тобою вже пишаюся»

Знаючи, що її зусилля вже винагороджені, дитина позбавляється від тяжкості перфекціонізму - джерела величезного стресу для більшості тривожних дітей.

20. «Давай сходимо на прогулянку»

Прогулянка на свіжому повітрі спалює надлишок енергії, підвищує м'язовий тонус і підіймає настрій. Якщо прямо зараз у вас немає часу на прогулянку, запропонуйте дитині пострибати на скакалці, поприсідати або просто потягнутися.

21. «Я знаю, це важко»

Визнайте, що ситуація серйозна і ваша дитина має повне право переживати. Так ви покажете їй, що поважаєте її почуття.

22. «Розкажи мені про це»

Промовляння своїх думок і почуттів допоможе дитині розібратися в них і знайти рішення. Вислухайте його уважно, не перебиваючи.

23. «Пам'ятаєш, як ти впоралася з ..?»

Нагадуючи дитині про її минулі успіхи, ви зміцнюєте її віру та  впевненість у власних силах.

24. «Не можу посунути цю важку шафу. Допоможеш мені?"

Фізичне зусилля допомагає зняти напругу і випустити емоції.

25. «Давай вигадаємо інший кінець для цієї історії»

У дитини в голові вже склалася історія про те, що буде далі. І цей сценарій змушує її нервувати. Прийміть її версію, а потім запропонуйте подумати, як ще може закінчитися цю історію.

з Арт-Скарбничка корисностей

Як правильно вчитися

 Як правильно вчитися: поради для батьків

Виконання домашніх завдань і навчання в цілому часто викликає у дітей труднощі. Всі члени сім'ї теж відчувають при цьому незручності. Однак, якщо слідувати нескладним правилам, вчитися стане легше. Але в деяких випадках дитині може знадобитися допомога всіх членів сім'ї. Розглянемо докладніше ці правила.

Вимкніть телевізор. Встановіть правило для всієї родини: коли дитина вчить уроки, у кімнаті ніхто не вмикає телевізор. Інакше дитина обов'язково буде відволікатися.

Чи можна при цьому слухати у будинку радіо або музику через колонки? Багато експертів рекомендують вимикати музику і усувати будь-які інші джерела шуму. Однак, як показує практика, більшість дітей може легко працювати, не відволікаючись, якщо в будинку працює радіо. Однак, якщо звуки все ж відволікають дитину, краще слухати музику у навушниках.

Встановіть правила з приводу використання мобільних телефонів у будинку. Поки дитина вчить уроки, вона може використовувати телефон тільки в особливих випадках (наприклад, для того щоб зателефонувати однокласнику і дізнатися домашнє завдання). Чітко визначте, у яких саме випадках дитина може використовувати смартфон.

Виділіть дитині місце, де вона зможе вчити уроки. Найкраще для цього підходить кімната дитини. Якщо у неї немає своєї кімнати, підійде також кухня або інша кімната. Головне, щоб дитину ніщо не відволікало, поки вона буде вчити уроки.

Вибирайте місце для навчання за принципом: функціональність важливіша, ніж естетика. Подивіться, чи поміщається на столі усе навчальне приладдя: ручки, олівці, папір, підручники тощо.

Прикріпіть на робочому місці дитини коркову дошку. На ній вона зможе розміщувати розклад та іншу важливу інформацію. Дозвольте дитині прикрасити дошку на свій розсуд. Поговоріть з нею про те, що їй потрібно для того, щоб робити домашні завдання. Слідкуйте за тим, щоб дитина записувала усі домашні завдання в щоденник - так вона зможе краще організувати свій графік і нічого не забуде.

Постійність - запорука успіху. Для успішності дитини у навчанні важливо, щоб у неї був стабільний розпорядок дня. Намагайтеся організувати справи вдома так, щоб обід був в один і той же час щодня. Після обіду дитина повинна сідати за уроки.

Виділяйте достатньо часу на те, щоб дитина вивчила уроки. Враховуйте при цьому вік дитини. Старшокласники можуть сконцентруватися на завданнях протягом години, у той час як першокласники навряд чи зможуть всидіти на місці більше 15 хвилин. Дозвольте їй робити перерви - це може бути нагородою за те, що вона виконає одне домашнє завдання.

Організуйте процес виконання домашніх завдань. Дитина повинна стежити за тим, щоб вчасно виконувати усі завдання. Вона може прикріплювати стікери з нагадуванням на корковій дошці або робити нагадування у смартфоні. Це допоможе дитині не відкладати виконання завдань до останнього.

Поясніть дитині, що навчання - це не тільки виконання домашніх завдань. Найпоширеніша омана з приводу навчання - зводити його тільки до виконання домашніх завдань. Навчіть дитину таких речей, корисних для навчання:

робити нотатки під час читання книги;

побіжно переглядати текст і вибирати головну інформацію;

аналізувати таблиці і діаграми;

переказувати прочитане своїми словами;

виписувати на картки дати, формули, слова та іншу потрібну інформацію.

Конспектування - це важливий навик, який потрібно розвивати. Одні учні не вміють цього робити. Інші вважають, що потрібно записувати усе дослівно. І тільки деякі вміють виділяти головне і конспектувати.

Чи потрібно переписувати законспектований матеріал, щоб надати йому більш зрозумілу форму? У деяких випадках так, особливо, коли законспектувано великий обсяг матеріалу. Іноді діти не можуть писати швидко або концентруватися довгий час на конспектування. Переписування може зайняти у дитини багато часу, але це чудовий спосіб повторити матеріал. Однак, якщо матеріал не є першочергово важливим і дитина не буде до нього повертатися, переписувати його не потрібно.

Допоможіть дитині відчути впевненість у собі на контрольних роботах та іспитах. У деяких учнів контрольні, іспити і ЗНО викликають сильний страх. Поясніть дитині, що вчити матеріал усю ніч перед іспитом - це даремне заняття. Краще замість цього добре виспатися.

Також дитині потрібно пояснити, що, перш ніж приступати до виконання контрольної, потрібно уважно прочитати завдання. Якщо вона не знає відповіді на будь-яке питання, краще його пропустити і повернутися до нього пізніше. Універсальна порада для всіх учнів: перед іспитом потрібно зробити глибокий вдих, розслабитися і приступати до завдань. Також порадьте дитині завжди брати на іспит запасну ручку.

Коли дитина вчить уроки, стежте за тим, щоб вона не відчувала сильні негативні емоції. Якщо дитина сердита або засмучена через занадто складне завдання, її спроби вивчити уроки навряд чи будуть ефективними. У такі моменти вам потрібно втрутитися і зробити перерву. Після того, як дитина заспокоїться, поясніть їй матеріал.

Чи потрібно допомагати дитині з уроками? Так, якщо це принесе користь. Наприклад, ви можете перевіряти вже виконані завдання або пояснювати матеріал, якщо дитині щось незрозуміло. Не варто допомагати, якщо дитина і сама може виконати завдання. Тим більше не варто робити уроки замість дитини - так ви не дасте їй можливості навчитися чогось на своїх помилках.

Коли ви допомагаєте дитині з уроками, завжди залишайтеся спокійними і позитивними. Краще взагалі не допомагати, ніж допомагати з небажанням. Після того, як дитина виконає завдання, перевірте його. Похваліть дитину за її зусилля - ви ж не хочете, щоб домашні завдання у неї асоціювалися з домашніми сварками.

Розвивайте у дитини дослідницькі навички. Наприклад, якщо ви збираєтеся в поїздку до іншого міста, запропонуйте їй знайти пункт призначення на карті або в атласі. Запропонуйте пошукати інформацію про те місто, до якого ви їдете, в енциклопедіях чи в Інтернеті.

Як правильно ставитися до оцінок дитини у школі? Щоб вона не відчувала постійний стрес через оцінки, час від часу обговорюйте з нею, як ідуть справи у школі. Ви можете використовувати стандартні фрази, наприклад:

Як пройшла контрольна з математики?

Як учитель оцінив твоє завдання з фізики?

Чи потрібна тобі допомогу із завданням?

Так дитина зрозуміє, що ви цікавитеся її успіхами у навчанні. Поговоріть з учителем дитини і домовтеся про те, щоб він попереджав вас, якщо у дитини виникнуть проблеми з навчанням. Будьте на зв'язку, щоб обговорювати з учителем, як ви разом можете допомогти дитині краще вчитися.

Звертайте увагу на те, як дитина відгукується про вчителів. Якщо вона каже: «Він поганий учитель», «Він розповідає занадто швидко» тощо, це може означати, що у неї виникли труднощі з предметом. Але не поспішайте йти до школи і передавати вашу розмову з дитиною учителю. Так ви можете втратити довіру дитини.

Розвиток дитини

Мені нудно! Дофамінова залежність

 МЕНІ НУДНО! ДОФАМІНОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ

Спостерігаю картину спілкування дочки з матір'ю,

- Мамо, дай телефон.

- НЕ ДАМ! Ти багато сьогодні бавилася - каже мама, ховаючи телефон подалі у свою дамську сумочку.

- Мені нудно!!!" - почала істерити дівчинка. - Ну, дай телефон! Ти, що не розумієш, що мені нудно… - починає демонстративно плакати, чекаючи, що отримає своє (завчений маніпулятивний патерн поведінки)

- Ось! ... Візьми!, - мама роздратовано витягує телефон з сумки і віддає дитині.

Дівчинка заспокоюється та пропадає на кілька годин. Тиша.

Згадую, як на одну із змін у таборі, приїхала дитина з ігровою залежністю. Йому було ВСЕ не цікаво, ніякі майстер-класи не приносили задоволення, ні групові ігри, ні анімації, ні спорт. Він увесь час казав, що мені нудно. І постійно плакав батькам у телефон, що це найзанудніший табір, де йому доводилося побувати, що тут дуже нудно (табір без гаджетів). Запитую, - «якби в тебе була чарівна паличка, щоб ти змінив би в нашому таборі – «дозволив би грати на смартфоні» - не підводячи голову, відповідає 10-річний хлопчина. Продовжую запитувати, щоб зрозуміти захоплення дитини – «А що тобі найбільше подобається робити?». Чую - "грати на телефоні!". - А як ти проводиш час? – продовжую цікавитись. – «Приходжу додому зі школи, граю на смартфоні, роблю уроки, потім знову граю». – «Тобі подобається як ти живеш, ти почуваєшся щасливим?» - знову цікавлюся. - "Коли є смартфон - так!"

Зараз багато батьків стикаються, що без гри на смартфоні дітям стає нудно. І батьки поспішають врятувати дитину від нудьги - даючи смартфон. Можливо, щоби позбавити себе дитячого ниття. У дитини не формується стійкість до такого стану, коли немає гаджету. Їй складно придумати гру, розважити себе, щоб позбавити себе нудьги. Дитина може довго нудитися, але їй на думку не спадають ідеї, щось створити з паперу, побудувати з конструктора літак або зліпити з пластиліну. Навіть якщо хтось і запропонує альтернативу - створити гру в НЕ онлайн – це буде нудно.

Ігрова залежність або інтернет залежність – ЛЕГКО ФОРМУЄТЬСЯ З РАННЬОЇ ДИТИНСТВА. Мозок дитини сприйнятливий і пластичний. У смартфоні картинки швидко змінюються, у грі багато ступенів складності та багато заохочень, досяг, виграв та отримав задоволення. В інтернеті багато не завжди корисної для дитини інформації. Мозок посилено харчується та з'їдає все. Чим харчується мозок дитини батьки - неспроможні простежити. Часто вони вважають, що їм на це не вистачає часу. А потім дитина, стикаючись з життєвими труднощами, все більше хоче залишатися в онлайн. Там добре та цікаво. Там є віртуальні друзі (які ніколи не прийдуть у гості), стосунки, спільні ігри там хочеться жити. І діти живуть у штучному та барвистому світі, де хибним способом задовольняються їхні потреби. А з реальністю все стає погано, спілкування мало, друзів теж, вчитися не хочеться, багато не цікаво, загалом знову «нудно». Мама та тато зайняті, та й з ними також «нудно». Нічого не хочеться. Хочеться отримати дозу "в руки смартфон". І заради цього дитина готова швидше прибрати у своїй кімнаті, зробити уроки, та що завгодно зробити, щоб тільки отримати від батька смартфон. У моїй практиці підлітки мали і істерику, і демонстрацію суїциду, коли дитину позбавляли смартфона.

Причина цього стану проста - отриманий досвід життя в онлайн та іграх створює певні зміни в мозку, формуються нейронні зв'язки - ДЕ та ЯК можна швидко та легко отримати задоволення. Пластичний мозок дитини, граючи комп'ютерні ігри або живучи онлайн, отримує велику дозу дофаміну, гормону задоволення. У реальному житті неможливо отримати таку дозу, хіба тільки приймаючи наркотики. Коли діти живуть в онлайн від 3 до 5 годин, доза стає настільки сильною, що зникає інтерес до життя, хобі, гуртків, навчання і навіть до самого себе. Реальність стає похмурою та сірою – і знову підживлюється бажання втекти від реальності. Створюється замкнутий цикл.

Були випадки у моїй практиці, дитина чекала, коли батьки заснуть і до ранку грала тижнями (батьки про це навіть не знали), поки психіка не дала збій. Тоді вже втрутилася психіатрія.

Дофамін - це гормон, який відповідає за заохочення до будь-якої діяльності. Організм отримує нагороду у вигляді дофаміну щоразу, коли дитина набирає рівень у грі. Гормон дофамін відноситься до широкого класу під назвою «катехоламіни», він підвищує уважність, створює гарний настрій, створює прихильність і коли його багато - часто приводить до перевтоми. Дитина граючи втомлюється. По-справжньому втомлюється. Потім не вистачає сил, щоби робити уроки.

Дитина проживає життя в Інстаграм, в ютуб і в комп'ютерних іграх, і мозок, який у процесі формування настільки пересичується дофаміном, що йому стає складно правильно визначати, що добре і погано. Кольори віртуальності стають насиченими та яскравими. Мозку стає все важче перейти на враження, що приходять з реального світу. Саме так формується із дитини «дофаміновий наркоман». Потрібна доза, і вона її вимагає, а батьки дають!

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ДИТИНОЮ, ЯКА БАГАТО ПРОВОДИТЬ ЧАСУ В ОНЛАЙН:

- стає дратівливим та емоційним, примхливим;

- агресивним, коли стикається з фрустрацією;

- з'являється безсоння;

- падає успішність (притуплюються пізнавальні інтереси);

-стає розсіяним;

- слабко розвивається уява (складно, щось придумати своє);

- реальність стає чорно-біла, втрачається інтерес до життя;

- стають не цікаві гуртки та інші захоплення в реальності;

- не вміє спілкуватися;

- стає нецікавим для інших;

- з'являються проблеми із зором та хребтом;

- не вміє долати труднощі (швидко здається);

- мало рухається;

- послаблюється імунітет;

- формується сильне «Я віртуальне» та слабке «Я реальне»;

- формується ЗАЛЕЖНІСТЬ.

У здоровому варіанті можна отримувати дофамін невеликими порціями, радіючи життю, спілкуванню з друзями, насолоджуючись природою, погодою, хобі, подорожжю… І якщо ви надумали зменшити перебування дитини в онлайні, тоді разом з нею створіть їй цікаве життя в офлайн. Створіть разом можливість отримувати дофамін у реальному житті здоровим способом. І не поспішайте рятувати від нудьги. Нехай дитина побуде в ній і придумає щось своє, свою реальну гру, запросить друга, і вони пограють в УНО, Монополію, помалює чи поліпить. Хай сама, а не ви для неї.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО:

- Комп'ютерну гру можна давати грати лише на 30 хв на день (щоб не сформувалася залежність). Поясніть дитині, ЧОМУ ви ставите обмеження. Важливо, щоби вона розуміла це.

- 30 -40 хвилин улюбленого ютубу чи мультфільму на день. Не більше (піклування про мозок дитини). Обмеження робляться з повагою до дитині.

- За годину до сну жодних гаджетів (мамі з татом також корисно побути без гаджетів, раптом збільшиться інтерес один до одного). Гаджети корисно прибрати із дитячої.

- Золотий час укладання дитини спати з 21.00 до 22.00. Сон любить темряву та тишу. (Покращується самопочуття дитини наступного дня).

- Підсилювати сімейні традиції: грати в ігри вечорами з дітьми, спілкуватися, спільні вечері без гаджетів, прогулянки на велосипеді, запрошувати друзів у гості граючи у звичайні та цікаві дворові та настільні ігри.

- Формувати хобі у дитини, дати можливість вибрати собі гуртки за інтересами. (Формується цінність того, що я можу).

- І дитині потрібний рух! Спорт на допомогу! (формується стресостійкість)

- Прогулянка на вулиці від 2 до 4 години день (кисень потрібен для харчування мозку)

- Формувати культуру обіймів у сім'ї від 8 разів на день (формується здорова прихильність до близьких)

- багато приємних слів один одному (формується цінність себе)

- Батькам бути прикладом вільної людини (діти наслідують).

!!! (Важливо! Без крайнощів! Не варто повністю позбавляти дитину інтернету або ігор на телефоні)

Батьки у процесі виховання дитини змушений робити обмеження. Кожен з батьків бажає, щоб дитина була щасливою, іноді стає нестерпним стан страждання дитини, хочеться врятувати її від «нудьги», допомогти. Але, якщо ми по-справжньому любимо своїх дітей і бажаємо їм кращого, потрібно знайти в собі сили зменшити в собі напругу і дискомфорт, який ми відчуваємо, коли ставимо обмеження. Нам хочеться сказати: «ТАК» своїм дітям набагато частіше, але іноді сказати: «НІ» - це найкраще, що ми можемо зробити для своєї дитини. Усвідомлені обмеження – створюють безпеку для вашої дитини.

#порадня #поражня_залежність #порадня_батьки_діти

Як виховувати в дитині моральні цінності?

 Як виховати в дитині моральні цінності

Виховання моральних цінностей у дитині допомагає розвивати позитивні риси її характеру. Розглянемо кілька способів, як ви можете в цьому допомогти.

1. Станьте для дитини зразком для наслідування. Читати дитині моралі марно, якщо ви самі не дотримуєтеся того, чого її навчаєте. Діти краще засвоять ваші уроки, наслідуючи ваш приклад. Тому самі проявляйте чесність, смирення, відповідальність і співчуття.

2. Діліться з дитиною своїм досвідом, пов'язаним з моральними цінностями. Розповіді з книг, які вчать дитину чесності або справедливості, гарні, але історії з життя - ще кращі. Діліться з дитиною своїм життєвим досвідом, щоб прищепити дитині моральні якості.

3. Допоможіть дитині познайомитися з моральними цінностями на практиці. Ви можете, наприклад, показати їй, як ввічливо розмовляти з оточуючими, допомагати тим, хто потрапив у важку ситуацію, не хвалитися тощо.

4. Хваліть дитину за хорошу поведінку. Це стане для неї позитивним підкріпленням її хороших вчинків. Не обов'язково заохочувати дитину матеріально. Замість цього ви можете хвалити дитину за хорошу поведінку в присутності всієї родини. Коли дитину хвалять батьки або близькі, це підвищує її впевненість у собі і почуття власної гідності.

5. Спілкуйтеся з дитиною ясно і просто. Говоріть про моральні цінності мовою, зрозумілою дитині. Ви можете використовувати приклади з життя дитини, щоб навчити її моральних цінностей.

6. Правильно використовуйте засоби масової інформації. Вони можуть позитивно або негативно впливати на дітей. Якщо ви будете використовувати їх правильно, дитина може отримати важливі знання про моральні цінності. Наприклад, ви можете дивитися з дитиною фільми або читати їй статті з Інтернету, які вчать моралі. Однак засоби масової інформації краще використовувати для виховання старших дітей.

Розвиток дитини