Як правильно вчитися: поради для батьків

 Як правильно вчитися: поради для батьків

Виконання домашніх завдань і навчання в цілому часто викликає у дітей труднощі. Всі члени сім'ї теж відчувають при цьому незручності. Однак, якщо слідувати нескладним правилам, вчитися стане легше. Але в деяких випадках дитині може знадобитися допомога всіх членів сім'ї. Розглянемо докладніше ці правила.

Вимкніть телевізор. Встановіть правило для всієї родини: коли дитина вчить уроки, у кімнаті ніхто не вмикає телевізор. Інакше дитина обов'язково буде відволікатися.

Чи можна при цьому слухати у будинку радіо або музику через колонки? Багато експертів рекомендують вимикати музику і усувати будь-які інші джерела шуму. Однак, як показує практика, більшість дітей може легко працювати, не відволікаючись, якщо в будинку працює радіо. Однак, якщо звуки все ж відволікають дитину, краще слухати музику у навушниках.

Встановіть правила з приводу використання мобільних телефонів у будинку. Поки дитина вчить уроки, вона може використовувати телефон тільки в особливих випадках (наприклад, для того щоб зателефонувати однокласнику і дізнатися домашнє завдання). Чітко визначте, у яких саме випадках дитина може використовувати смартфон.

Виділіть дитині місце, де вона зможе вчити уроки. Найкраще для цього підходить кімната дитини. Якщо у неї немає своєї кімнати, підійде також кухня або інша кімната. Головне, щоб дитину ніщо не відволікало, поки вона буде вчити уроки.

Вибирайте місце для навчання за принципом: функціональність важливіша, ніж естетика. Подивіться, чи поміщається на столі усе навчальне приладдя: ручки, олівці, папір, підручники тощо.

Прикріпіть на робочому місці дитини коркову дошку. На ній вона зможе розміщувати розклад та іншу важливу інформацію. Дозвольте дитині прикрасити дошку на свій розсуд. Поговоріть з нею про те, що їй потрібно для того, щоб робити домашні завдання. Слідкуйте за тим, щоб дитина записувала усі домашні завдання в щоденник - так вона зможе краще організувати свій графік і нічого не забуде.

Постійність - запорука успіху. Для успішності дитини у навчанні важливо, щоб у неї був стабільний розпорядок дня. Намагайтеся організувати справи вдома так, щоб обід був в один і той же час щодня. Після обіду дитина повинна сідати за уроки.

Виділяйте достатньо часу на те, щоб дитина вивчила уроки. Враховуйте при цьому вік дитини. Старшокласники можуть сконцентруватися на завданнях протягом години, у той час як першокласники навряд чи зможуть всидіти на місці більше 15 хвилин. Дозвольте їй робити перерви - це може бути нагородою за те, що вона виконає одне домашнє завдання.

Організуйте процес виконання домашніх завдань. Дитина повинна стежити за тим, щоб вчасно виконувати усі завдання. Вона може прикріплювати стікери з нагадуванням на корковій дошці або робити нагадування у смартфоні. Це допоможе дитині не відкладати виконання завдань до останнього.

Поясніть дитині, що навчання - це не тільки виконання домашніх завдань. Найпоширеніша омана з приводу навчання - зводити його тільки до виконання домашніх завдань. Навчіть дитину таких речей, корисних для навчання:

робити нотатки під час читання книги;

побіжно переглядати текст і вибирати головну інформацію;

аналізувати таблиці і діаграми;

переказувати прочитане своїми словами;

виписувати на картки дати, формули, слова та іншу потрібну інформацію.

Конспектування - це важливий навик, який потрібно розвивати. Одні учні не вміють цього робити. Інші вважають, що потрібно записувати усе дослівно. І тільки деякі вміють виділяти головне і конспектувати.

Чи потрібно переписувати законспектований матеріал, щоб надати йому більш зрозумілу форму? У деяких випадках так, особливо, коли законспектувано великий обсяг матеріалу. Іноді діти не можуть писати швидко або концентруватися довгий час на конспектування. Переписування може зайняти у дитини багато часу, але це чудовий спосіб повторити матеріал. Однак, якщо матеріал не є першочергово важливим і дитина не буде до нього повертатися, переписувати його не потрібно.

Допоможіть дитині відчути впевненість у собі на контрольних роботах та іспитах. У деяких учнів контрольні, іспити і ЗНО викликають сильний страх. Поясніть дитині, що вчити матеріал усю ніч перед іспитом - це даремне заняття. Краще замість цього добре виспатися.

Також дитині потрібно пояснити, що, перш ніж приступати до виконання контрольної, потрібно уважно прочитати завдання. Якщо вона не знає відповіді на будь-яке питання, краще його пропустити і повернутися до нього пізніше. Універсальна порада для всіх учнів: перед іспитом потрібно зробити глибокий вдих, розслабитися і приступати до завдань. Також порадьте дитині завжди брати на іспит запасну ручку.

Коли дитина вчить уроки, стежте за тим, щоб вона не відчувала сильні негативні емоції. Якщо дитина сердита або засмучена через занадто складне завдання, її спроби вивчити уроки навряд чи будуть ефективними. У такі моменти вам потрібно втрутитися і зробити перерву. Після того, як дитина заспокоїться, поясніть їй матеріал.

Чи потрібно допомагати дитині з уроками? Так, якщо це принесе користь. Наприклад, ви можете перевіряти вже виконані завдання або пояснювати матеріал, якщо дитині щось незрозуміло. Не варто допомагати, якщо дитина і сама може виконати завдання. Тим більше не варто робити уроки замість дитини - так ви не дасте їй можливості навчитися чогось на своїх помилках.

Коли ви допомагаєте дитині з уроками, завжди залишайтеся спокійними і позитивними. Краще взагалі не допомагати, ніж допомагати з небажанням. Після того, як дитина виконає завдання, перевірте його. Похваліть дитину за її зусилля - ви ж не хочете, щоб домашні завдання у неї асоціювалися з домашніми сварками.

Розвивайте у дитини дослідницькі навички. Наприклад, якщо ви збираєтеся в поїздку до іншого міста, запропонуйте їй знайти пункт призначення на карті або в атласі. Запропонуйте пошукати інформацію про те місто, до якого ви їдете, в енциклопедіях чи в Інтернеті.

Як правильно ставитися до оцінок дитини у школі? Щоб вона не відчувала постійний стрес через оцінки, час від часу обговорюйте з нею, як ідуть справи у школі. Ви можете використовувати стандартні фрази, наприклад:

Як пройшла контрольна з математики?

Як учитель оцінив твоє завдання з фізики?

Чи потрібна тобі допомогу із завданням?

Так дитина зрозуміє, що ви цікавитеся її успіхами у навчанні. Поговоріть з учителем дитини і домовтеся про те, щоб він попереджав вас, якщо у дитини виникнуть проблеми з навчанням. Будьте на зв'язку, щоб обговорювати з учителем, як ви разом можете допомогти дитині краще вчитися.

Звертайте увагу на те, як дитина відгукується про вчителів. Якщо вона каже: «Він поганий учитель», «Він розповідає занадто швидко» тощо, це може означати, що у неї виникли труднощі з предметом. Але не поспішайте йти до школи і передавати вашу розмову з дитиною учителю. Так ви можете втратити довіру дитини.

Розвиток дитини

ДИТИНА СТАЛА СВІДКОМ ШОКУЮЧОЇ ПОДІЇ ЯК ДОПОМОГТИ?

           ДИТИНА СТАЛА СВІДКОМ ШОКУЮЧОЇ ПОДІЇ. 

                                    ЯК ДОПОМОГТИ?

 

Дитина-інтроверт: 15 речей, які потрібно знати

 Дитина-інтроверт: 15 речей, які потрібно знати

Вас бентежить поведінка вашої дитини. Вона поводиться зовсім не так, як ви. Вона стримана й нерішуча. Замість гратися з однолітками їй до вподоби стояти осторонь і спостерігати за ними. Розмовляючи з вами, дитина постійно збивається, але здебільшого мовчить і ви не в змозі зрозуміти, що коїться у її голові. Вона проводить багато часу на самоті у своїй кімнаті. Учителі говорять, що хотіли б бачити активність вашої дитини на уроках. Спілкується вона лише з декількома друзями.

І, що ще більш дивно, – їй це до вподоби.

Вітаємо. Ваша дитина – інтроверт.

Батьки-екстраверти часто турбуються з приводу своїх замкнутих дітей і навіть вважають їх поведінку не цілком здоровою. Варто зауважити, що діти з такими симптомами можуть страждати від тривожності й депресії. Іноді відсторонення і брак життєвої енергії сигналізують про щось зовсім інше, ніж інтровертність.

Проте багато дітей-інтровертів узагалі не відчуває депресії та тривожності. Поведінка таких дітей пов'язана з їх вродженим темпераментом. Інтровертність є генетично обумовленою рисою, і вона не зміниться. Чим більше ви приймаєте свою дитину такою, якою вона є, тим щасливішою вона буде.

Розгляньмо 15 моментів, які ви повинні усвідомлювати, якщо ваша дитина – інтроверт.

Що потрібно знати про дітей-інтровертів

1. Немає нічого ненормального або ганебного в тому, щоб бути інтровертом

У сучасному суспільстві інтроверти – не рідкість: вони становлять 30–50 % усіх людей. Багато успішних бізнесменів і людей мистецтва інтроверти: Білл Гейтс, Альберт Ейнштейн, Джоан Роулінг та багато інших. Кажуть, що навіть Махатма Ганді й мати Тереза були інтровертами.

2. Ваша дитина не припинить бути інтровертом

Чи може дитина подолати свою неприязнь до гучних компаній? Ні. Американський психолог Марті Лейні, автор книги «Непереможний інтроверт», стверджує, що інтровертність і екстравертність обумовлені генетично, хоча батькам належить велика роль у розвитку темпераменту дитини. Крім того, мозок інтроверта відрізняється від мозку екстраверта.

Лейні стверджує, що інтроверти й екстраверти використовують різні механізми нервової системи. Інтроверти послуговуються парасимпатичною нервовою системою, що дає змогу обробляти емоції в стані спокою, а екстраверти – симпатичною, яка запускає механізм «бий, біжи або замри». Медичні дослідження також підтверджують, що інтроверти відзначаються великою кількістю сірої речовини у префронтальній корі головного мозку – ділянці, яка відповідає за абстрактне мислення та прийняття рішень.

Тому, якщо дитина виявляє обережність і стриманість, це має біологічні причини.

3. Ваша дитина повільно звикає до нових людей і ситуацій, і це нормально

Інтроверти часто почуваються пригнічено або схвильовано в новій обстановці чи в присутності нових людей. Якщо ви перебуваєте у великій компанії, не чекайте, що дитина відразу ж почне гратися або спілкуватися з іншими дітьми. Якщо є змога, приходьте раніше, щоб ваша дитина мала час звикнути й відчути себе комфортно в цьому місці. Коли надійде решта людей, дитина вже освоїться.

Також можна дозволити дитині відійти на зручну для неї відстань, де вона почуватиметься в безпеці (можливо, постояти поруч із вами), і декілька хвилин просто поспостерігати за тим, що відбувається. Це допоможе їй адаптуватися.

Якщо ні перший, ні другий варіант не можна реалізувати, заздалегідь обговоріть із дитиною майбутню подію. Розкажіть, хто туди прийде, що там відбуватиметься, як дитина, вірогідно, себе почуватиме і що їй варто зробити, якщо вона відчує дискомфорт.

Незалежно від того, до чого ви хочете привчити дитину, дотримуйтеся правила: рухайтеся повільно, але не йдіть. «Не дозволяйте дитині відмовитися від нового досвіду, але поважайте її межі, – радить відомий американський психолог Сьюзен Кейн у дослідженні про дітей-інтровертів. – Рухайтеся разом із нею назустріч джерелу її страху».

4. Спілкування забирає енергію в дитини-інтроверта

Спілкування може втомлювати й екстравертів, і інтровертів. Однак інтроверти переносять це гірше. Старшу дитину можна навчити йти в спокійне місце або на вулицю, коли вона відчує втому від спілкування. Якщо дитина ще маленька, вона може не помітити дискомфорту, тому вам доведеться стежити, коли в малюка з'являться ознаки втоми.  

5. Спроби завести друзів можуть змусити інтроверта нервувати

Коли ваша дитина намагається завести друзів, вам необхідно дати їй позитивне підкріплення. Скажіть їй: «Учора я бачила, як ти познайомився з тим хлопчиком. Я знаю, як тобі було важко, і я пишаюся тобою».

6. Ви можете навчити дитину регулювати свої емоції

Скажіть дитині: «Я думав, що тобі не сподобається на вечірці, але ти знайшла нових друзів». Згодом, отримуючи таке позитивне підкріплення, дитина навчиться регулювати свої негативні емоції, пов'язані з виходом із зони комфорту.

7. Ваша дитина може мати унікальні інтереси

Дайте дитині змогу рухатися за її інтересами. Деяким дітям добре підходять популярні серед однолітків заняття (наприклад, спортивні секції). Однак часто діти-інтроверти мають свої унікальні інтереси, і їм більше до вподоби заняття у музичній або художній школі. Займаючись улюбленою справою, дитина відчуває щастя й упевненість у собі. Також такі заняття дають дитині змогу спілкуватися з іншими дітьми, котрі мають схожі інтереси (і, можливо, схожий темперамент).

8. Потрібно повідомити вчителя про те, що ваша дитина – інтроверт

Деякі вчителі помилково вважають, що дитина мовчить на уроках, бо їй не цікаво або вона відволікається. Діти-інтроверти, навпаки, можуть бути дуже уважними, але не брати активної участі в обговоренні, натомість вони просто слухають. (Часто дитина-інтроверт подумки промовляє все, що її однокласники кажуть уголос, не помічаючи різниці між цими діями).

Якщо вчитель знає про інтровертність дитини, він може допомогти їй налагодити спілкування з однокласниками й долучити її до групової роботи.

9. Дитині може бути важко відстояти себе

Навчіть дитину твердо говорити «ні», якщо інша дитина намагається забрати в неї іграшку. Якщо в школі над дитиною знущаються, запропонуйте їй поговорити зі своїм кривдником. Поясніть дитині, що її голос важливий.

10. Допоможіть дитині виявити себе

Слухайте дитину, ставте запитання, щоб мотивувати її говорити. Багатьом інтровертам – і дітям, і дорослим – важко висловлювати свої думки вголос.

Інтроверти живуть своїм внутрішнім життям, і їм потрібен хтось, хто допоможе їм себе виявити.

11. Дитина-інтроверт може не звертатися по допомогу

Інтроверти схильні приховувати свої проблеми. Ваша дитина може не обговорювати з вами свої проблеми, навіть якщо вона хоче отримати від вас допомогу чи пораду. Ставте дитині запитання, уважно слухайте її, але не будьте нав'язливими з розпитуваннями.

12. Дитина-інтроверт не обов'язково сором'язлива

Слово «сором'язливий» має негативне значення. Якщо ваша дитина чує це слово досить часто, вона схильна думати, що її дискомфорт від присутності інших людей – це постійне відчуття, яке вона ніколи не зможе контролювати.

Крім того, слово «сором'язливий» означає, що дитина пригнічує свої емоції. Не називайте свою дитину сором'язливою, і, якщо інші люди її так називають, поправте їх, сказавши: «Насправді вона інтроверт».

13. У вашої дитини може бути лише декілька близьких друзів, і це нормально

Інтроверти прагнуть встановити глибокі взаємини, а не знайти якомога більше друзів. Вони вважають за краще спілкуватися у вузькому колі й зазвичай не воліють стати популярними.

14. Ваша дитина прагнутиме багато часу проводити на самоті. Не беріть це на власний карб

Усе, що витягує дитину з її внутрішнього світу, – школа, друзі, нові заняття – стомлює її. Не ображайтеся й не думайте, що вона не хоче проводити час у родинному колі, бажаючи побути наодинці. Найімовірніше, коли вона відновить сили, то знову проводитиме з вами час.

15. Дитина-інтроверт – це справжній скарб

Вам необхідно не просто приймати дитину такою, якою вона є, а й цінувати її особливості. Діти-інтроверти часто добрі, вдумливі й цілеспрямовані. Вони бувають чудовими співрозмовниками, перебуваючи в комфортних умовах.

Розвиток дитини