Гіперактивний розлад із дефіцитом уваги у дітей: знати щоб допомогти...
Інформація для вчителя та асистента-вчителя
Кожен учитель знає цих дітей – їхня щирість та безпосередність викликає глибоку симпатію, та своєю непосидючістю та безперервною активністю вони заважають проводити уроки, а то й не раз зривають їх. Ви знаєте їхні можливості до навчання, але також і те, що внаслідок своєї розсіяності та неуважності вони часто не можуть належним чином засвоїти навчальний матеріал та проявити свої здібності. Ці діти нетерплячі та імпульсивні, вони не вміють стримувати свої почуття, часто відповідають на Ваші запитання, ще не дослухавши їх до кінця. Саме через свою імпульсивність їм так важко дотримуватись правил на уроці, і їхній щоденник списаний Вашими зауваженнями. І хоч усі ці діти дуже різні, їх об єднає три риси: гіперактивність ( надмірно виражена рухова активність), порушення уваги та надмірна і невідповідна до віку імпульсивність. У цих дітей фахівці діагностують ГРДУ – гіперактивний розлад з дефіцитом уваги. За даними досліджень він діагностується у 3-15% дітей шкільного віку і є найпоширенішим поведінковим розладом у цій віковій категорії.
ГРДУ обумовлений незрілістю певних зон головного мозку, які відповідають за функцію контролю над поведінкою: а саме, за здатність тимчасово «пригальмовувати» свої «імпульси» - тобто бажання, почуття – щоб зупинитися і подумати про можливі наслідки своїх дій, узгодити їх із соціально прийнятними правилами, бажаннями та почуттями інших людей, - і щойно тоді діяти у найбільш адекватний до ситуації спосіб. У дітей із ГРДУ ця гальмівна, контролююча та організуюча функція кори головного мозку не розвинена відповідно до віку. Внаслідок цього їхня поведінка часто є проблемною, що позначається на стосунках із батьками, здатності успішно вчитися в школі, бути в колективі ровесників, зрештою, потрепає їхня власна самооцінка. ГРДУ є однією з найпоширеніших причин шкільної дезадаптації – без належної допомоги велика частина цих дітей може мати серйозні труднощі в опануванні навчальної програми, значні поведінкові та соціальні проблеми. Відповідно, під загрозою є повноцінний розвиток дитини та її самореалізація.
Наукові дослідження показали, що освіта батьків, грамотна психологічна допомога дитині, застосування вчителями у школі сучасних принципів навчання та виховання дітей з ГРДУ, а також медикаментозна терапія (за необхідності) можуть суттєво зменшити поведінкові проблеми дитини, допомогти їй повноцінно розвиватися та реалізувати себе у цьому світі.
Найпершим і найважливішим кроком у допомозі дитині є вчасна діагностика ГРДУ – і роль учителів у цьому є дуже велика. Часто саме у школі вперше виявляються труднощі дитини із зосередженням уваги та гіперактивністю, і вчитель є першим, хто може помітити симптоми ГРДУ, надати інформацію батькам та скерувати їх за належною допомогою. Раннє виявлення проблеми є передумовою вчасної та ефективної допомоги сім’ ї та дитині!
Якщо у Вашому класі є учень чи учениця, які мають проблеми зі шкільною успішністю, поведінкою та стосунками з учителями і ровесниками, нижченаведений перелік можливих проявів ГРДУ дозволить Вам запідозрити наявність у дитини цього розладу.
• під час уроку багато рухається, вовтузиться на стільці, часто встає з місця
• має проблеми з утриманням уваги на завданні; під час уроків часто неуважний, легко відволікається на сторонні подразники
• не зосереджуються на деталях,робить ненавмисні помилки через неуважність у класних/домашніх завданнях
• під час уроку часто «відсутній», «десь літає в іншому світі», не чує, коли до нього говорять
• часто відповідає на запитання вчителя не • • • піднімаючи руки/ не отримавши дозволу;багато говорить, часто перебиває інших
• не може витерпіти, коли треба чогось чекати
• дуже емоційний, легко втрачає самовладання
• діє «імпульсивно», не подумавши про наслідки чи правила
• створює проблеми своєю поведінкою в сім ї, у садочку/школі, у стосунках з ровесниками
Якщо Ви позитивно відповіли на більшість з цих запитань, то досить імовірно, що у Вашого учня чи учениці ГРДУ. Проте остаточний діагноз може встановити лише команда компетентних фахівців – медиків, психологів, педагогів, які мають додаткову спеціалізацію у діагностиці та терапії розладів розвитку у дітей.
Симптоми цього розладу найвиразніше проявляються саме у школі оскільки поведінку дитини під час навчання найбільше визначає специфіка середовища (необхідність тривалого зосередження уваги, обмеження рухової активності, сприйняття інформації насамперед візуально та на слух). Тому саме тут найвиразніше виявляються труднощі дитини з самоконтролем. За відсутності допомоги академічні, поведінкові та соціальні проблему дитини з ГРДУ можуть швидко прогресувати і з часом призводити до серйозних вторинних наслідків – соціальної ізоляції, недостатнього обсягу засвоєння навчальної програми, заниженої самооцінки ш т.п. з іншого боку, підтримка вчителів та однокласників може стати могутнім ресурсом допомоги дитині та її рідним у подоланні проблем та позитивного розвитку.
Основні фактори успіху дитини з ГРДУ в школі
1. Віра вчителя в учня,добрі взаємини між ними.
2. Передбачуваність, організованість та структурованість академічного середовища.
3. Добра співпраця та ефективна комунікація між батьками та вчителями.
4. Ефективна командна співпраця між фахівцями щодо ГРДУ (лікар, психолог і т.д.), вчителями, працівниками школи (адміністрація, шкільний психолог і т.д.) та батьками.
5. Інтерактивні, творчі, цікаві методи викладання.
6. Розвиток здібностей дитини, розкриття її сильних сторін, врахування компетенцій притаманних дітям з ГРДУ.
7. Застосування ефективних методів керування поведінкою дитини в школі.
8. Заохочення співпраці між учнями, командності, взаємодопомоги.
9. Гнучкість учителя, його готовність і бажання віднаходити відповідний педагогічний підхід та стиль викладання, що відповідають особливостям кожної дитини.
10. Допомога дитині в розвитку навичок самоорганізації та «вміння вчитися».
11. Освіченість вчителя щодо ГРДУ.
12. Зменшення об’єму письмових завдань на уроках/ давати дітям із ГРДУ більше часу на виконання завдання.
13. Зменшення об’єму домашнього завдання.
Особливе значення вчителя починається з його ролі у виявленні ГРДУ та організації належної допомоги дитині. Учитель є ключовою особою, яка сприяє позитивному особистісному та соціальному розвиткові дитини, успішному навчанню, забезпеченні дотримання відповідних правил поведінки в школі та в колективі ровесників, розкриттю здібностей та талантів дитини. Допомога дитині неможлива без тісної співпраці між учителями та батьками.
Цілі вчителів у роботі з дітьми з ГРДУ та їх батьками
• Сприяти соціальному розвитку дитини, її успішній інтеграції в колектив ровесників.
• Сприяти успішному академічному навчанню дитини, розвитку в неї мотивації до навчання та «уміння вчитися».
• Сприяти зменшенню проблемної поведінки та розвитку самоконтролю у дитини.
• Сприяти розвитку в дитини позитивної самооцінки, віри в себе, розкриття її здібностей.
• Підтримувати батьків дитини та допомагати їм виховувати дитину у позитивний спосіб.
Шляхи побудови добрих взаємин між вчителем та учнем:
• Щоденне особисте привітання з дитиною.
• Використання різних можливостей для спілкування (наприклад, під час перерви – «Як настрій?» Як пройшли вихідні?»)
• Невербальні вислови позитивного ставлення (наприклад,погладити чи стиха поплескати по плечу за успішне виконання завдання/належну поведінку)
• Уважність до дитини, доброзичливість, підтримка.
• Помічати і відзначати успіхи дитини (у тому числі перед класом), її позитивні особистісні риси, здібності.
• Уникнення принизливої критики, некоректних форм висловлювання зауваження.
• Емоційне, захоплююче проведення уроків із залученням дітей, їх активною участю в уроці, заохоченням співпраці – в контексті позитивного спілкування між вчителем та дітьми.
