неділя, 23 березня 2025 р.

Чотири стилі сімейного виховання Е. Маккобі та Дж. Мартіна

 ДИТЯЧА ПСИХОЛОГІЯ


Чотири стилі сімейного виховання Е. Маккобі та Дж. Мартіна


АВТОРИТЕТНЕ ВИХОВАННЯ


Загалом, діти, як правило, розвивають більшу компетентність та впевненість у собі, коли батьки мають високі, але розумні та послідовні очікування щодо поведінки дітей, добре спілкуються з ними, теплі та чуйні та використовують міркування, а не примус для керівництва поведінкою дітей. Цей вид батьківського стилю був описаний як авторитетний. Батьки, які використовують цей стиль, підтримують і виявляють інтерес до діяльності своїх дітей, але не владні і дозволяють дітям робити конструктивні помилки. Цей підхід «ніжного вчителя» вважається найбільш оптимальним стилем виховання для використання в західних культурах. Діти, чиї батьки використовують авторитетний стиль, взагалі щасливі, здатні і успішні.


АВТОРИТАРНЕ ВИХОВАННЯ


Батьки, які використовують авторитарний («жорсткий правитель») підхід, відрізняються низькою підтримкою і високою вимогливістю. Ці батьки очікують і вимагають послуху, оскільки вони «відповідальні» і вони не дають жодних пояснень своїм розпорядженням. [4] Батьки також забезпечують впорядковане та структуроване середовище з чітко прописаними правилами.


Багато хто зробить висновок, що це стиль виховання, який використовують суворі тітки і дядько Гаррі Поттера, і мстива мачуха Попелюшки. Діти, вирощені в оточенні, використовуючи авторитарний підхід, швидше за все, будуть слухняними та досвідченими, але оцінюють менше щастя, соціальної компетентності та самооцінки.


ІНДИФЕРЕНТНИЙ СТИЛЬ ВИХОВАННЯ


Це недбалий підхід до виховання дітей. Він притаманний батькам, які занадто зайняті власними проблемами і не можуть задовольнити мінімальні потреби дітей. Вони емоційно віддалені від дітей, проявляють дуже мало любові і не замислюються над вихованням дітей. Така байдужість батьків сприяє розвитку у дітей недовіри до оточуючих, неспокою і стресу. Це пов’язано з відсутністю підтримки з боку сім’ї і поганим вихованням. Дітям, чиї батьки практикують індиферентний стиль виховання, часто важко побудувати значимі і цінні відносини. Вони воліють дбати про себе і розраховувати тільки на себе.


ЛІБЕРАЛЬНИЙ СТИЛЬ 


Передбачає дуже низький рівень вимог до дітей, однак відкритість для спілкування. Ліберальні батьки — нетрадиційні й поблажливі до дітей. Вони рідко вимагають від дітей зрілої поведінки і намагаються уникати конфліктів.


Батьки, які слідують ліберальному стилю, часто суперечливі в установці правил, але зазвичай дуже дбайливі. Вони використовують підкуп, щоб домогтися потрібної поведінки від дитини. Дітей, яких виховують ліберальні батьки, часто називають «розпещеними». Інакше кажучи, вони можуть роздобути все, що захочуть від батьків, провокуючи їх. Вони ростуть з браком самодисципліни, нерозвиненими соціальними та комунікативними навичками, дуже егоїстичними і невпевненими у собі. Недавні дослідження показали зв’язок між ліберальним стилем виховання і зловживанням наркотиками і алкоголем. У таких батьків не вистачає терпіння і часу на дітей, тому вони воліють підкуповувати їх подарунками. Характеризується наданням повної самостійності дітям. Ліберальне ставлення батьків, здається, могло б сприяти успішному самовизначенню і формуванню відповідальної позиції особистості. Але для цього особистості потрібно вже мати чітку систему власних орієнтирів: цілі, принципи, морально-етичні еталони тощо. Оскільки суб’єктивна картина світу в підлітковому віці лише формується, то підлітки потребують допомоги для орієнтиру в складному і мінливому світі. Якщо цю функцію не виконують батьки, вони шукають інших авторитетів, які часто суперечать один одному. Невизначеність суб’єктивних орієнтирів знижує самооцінку особистості, породжує почуття безпомічності, неспроможності знайти свій шлях у житті. І в таких умовах ліберальна позиція батьків сприймається підлітками як відстороненість, байдужість, навіть як егоїзм. «Їм немає діла до мене!» – думають у таких випадках діти. Отже, надання підліткам надмірної свободи так само небезпечне для становлення їх особистості, як і надмірне її обмеження (Джерело  @Розвиток дитини).


#дитяча_психологія #дитячапсихологія #психолог #дитячий_психолог #виховання 

Немає коментарів:

Дописати коментар